В рамках минулого в цьому році фестивалю «ДОЗОРРО Фест – 2018» була представлена ​​електронна система громадського контролю за державними закупівлями Прозорро, яка використовує штучний інтелект. Така система в автоматичному режимі займається моніторингом закупівель і передає відомості по сумнівних торгах громадським організаціям, що входять до спільноти DOZORRO.

Transparency International Ukraine так прокоментувала впровадження в Прозорро нової системи: «Якщо раніше портал (DOZORRO прим. Ред) був місцем збору відгуків на підозрілі закупівлі в системі ProZorro, то тепер в його основі буде штучний інтелект, здатний до самостійного навчання. Зокрема, система буде оцінювати кожну закупівлю за сукупністю факторів ризику і відбирати найбільш сумнівні».

Висновки щодо реальних порушень в державних закупівлях будуть робити вже люди на підставі відомостей, переданих системою. Технічний координатор порталу Дозорро Андрій Кучеренко так прокоментував впровадження нової системи: «Завдяки такій взаємодії людини і машини, через 2-3 місяці ітерації система почне прогнозувати набагато точніше. Я впевнений, що вже до кінця цього року точність стане дуже високою».

Система моніторингу за закупівлями Прозорро з використанням штучного інтелекту була впроваджена в другій половині липня 2018 року.

В системі електронних закупівель Прозорро до учасників деяких аукціонів стали надходити дивні пропозиції, що вказують на можливість довідатися про ціни конкурентів до початку торгів. З’ясувалося, що такий баг дійсно існує і його реалізовують таким чином.

Якщо компанія учасник відправляє для участі в торгах свій пакет документації разом з ціновою пропозицією, то в 70-80% випадків такий пакет підтверджується електронним цифровим підписом. Справжність підпису можна перевірити на сайті Мін’юсту, для цього існує спеціальна опція. Так ось, при перевірці підпису під документацією на тендер у вікні перевірки є опція «Зберегти». При натисканні на збереження ви зберігаєте весь пакет документації призначений на тендер, який, по ідеї, ніхто до початку торгів бачити не повинен.

Після збереження цього файлу ви можете відкрити його в звичайній програмі «Блокнот» і знайти там ціни конкурентів. Генеральний директор ДП «Прозорро» Василь Задворний так прокоментував ситуацію, що склалася: «Така проблема насправді є. І ми її взяли в роботу. Потрібно враховувати, що такий баг є тільки на відкритих європейських процедурах, коли є прекваліфікація. І він не дає можливості шахраювати. Ефект буде, тільки якщо учасників більше двох: тільки тоді є інтрига на аукціоні: де, чия ціна».

Юристи вважають, що при виникненні прецеденту звернення в судову інстанцію, такі торги можуть бути визнані недійсними.

У серпні цього року виповнилося 2 роки з моменту офіційного введення електронної системи державних закупівель Прозорро. За цей час вдалося заощадити бюджетних коштів на суму в 52 мільярди гривень, і провести більше 2 мільйонів тендерів.

Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефедов, на своїй сторінці в Facebook так прокоментував дворічний період існування Прозорро: «Сьогодні два роки з моменту повного переходу всіх закупівель в Україні в електронний формат. Ми не можемо побудувати окремо взятий рай ProZorro, де все буде ідеально, незважаючи на життя поруч. Але ми можемо показати приклад змін, можемо штовхати систему вперед, можемо побудувати нову державну службу в ДП “Прозорро” і департаменті громадських закупівель і можемо стати тією киркою, яка проб’є скелю хоча б в одному місці!»

Система державних закупівель ProZorro отримала на конкурсі CitiT4I – Challenge, що проходив в Індії в 2017 році визнання, як кращий антикорупційний стартап світу. А в 2018 році антикорупційну нагороду від C5 Accelerate і USA Institute of Peace на конкурсі «The Shield in the Cloud Innovation Challenge».

Як показує статистика Офісу ефективного регулювання (BRDO), більшість тендерів по ремонту автодоріг в Україні проходять без Прозорро. У нашій країні заробив Державний дорожній фонд, за яким 35% його бюджету виділяється областям на ремонтні роботи.

Як витрачаються ці кошти, прокоментували в організації: «Витрачаються чи кошти за призначенням? Як так вийшло, що в Тернопільській області ділять одну й ту ж дорогу на відрізки по 200 м і укладають 96 маленьких угод загальною вартістю 14 млн. грн.? Навіщо це робити, запитаєте ви. Все дуже просто – служба автомобільних доріг Тернопільської області розтрощила роботи по ремонту доріг на так звані допорогові значення, тобто на суму менше рівня порогового значення, за якими повинен проходити тендер».

Дуже просто, коли хочеться щоб за всяку ціну виграли «свої» підрядники, в справу йде навіть такий прийом. Ремонт доріг вже багато років є улюбленою темою корупціонерів у нас в країні. А наші дороги дуже схожі на те, як управляють країною наші чиновники.

У BRDO намагаються зробити контроль за витрачанням коштів більш прозорим, для цього запускається новий сервіс. Ситуацію в організації прокоментували так: «На основі відкритих даних ProZorro і E-data ми будемо аналізувати оголошені тендери, їх переможців і фактичні виплати за виконані роботи. Щомісяця ми будемо публікувати рейтинг областей за цими показниками».

Одне з улюблених справ в нашій країні у чиновників, які займаються держзакупівлями – це злодійство державних коштів. Приємно набити кишеню освоєними грошима через «кишенькових» постачальників, з якими були розділені гроші, спрямовані на придбання товарів або послуг. Однак, завдяки системі електронних закупівель Прозорро, такими справами стало займатися більш ризиковано і менш комфортно. Справа не стільки в можливості потрапити під перевірку контролюючих органів, а скоріше потрапити під фокус ЗМІ або розслідування активістів, і подальше оприлюднення махінації.

Після впровадження Прозорро чиновники стали винахідливими, і вже не в нахабну крадуть, як це було за старим форматом закупівель, а змушені придумувати, адже красти хочеться, натура вимагає оббирати громадян своєї країни і державу.

Тут ми хочемо представити вашій увазі три найбільш поширені способи, по обходу системи Прозорро, і спробі допуску до закупівель «своїх» постачальників.

Спосіб 1: Надумана дискваліфікація «несвоїх» учасників

Самий не винахідливий спосіб. Замовник дискваліфікує учасників за мізерними, іноді надуманими причинами, що не відносяться прямо до предмету закупівлі, основної пропозиції або інших важливих умов тендеру. Іноді дискваліфікація дійсно має місце на підставі серйозних обставин, але часто зустрічаються варіанти лобіювання інтересу одного конкретного учасника, навіть незважаючи на більш високу ціну його пропозиції. Або ж найменші недоліки одного призводять до дискваліфікації і грубі порушення «свого» учасника не помічаються.

Спосіб 2: Умови під свого постачальника

Це один з найпопулярніших способів, в якому умови майбутнього тендеру прописуються під товар або послугу конкретного постачальника. Наприклад, потрібен специфічний документ, на отримання якого потрібно нормальній фірмі 1-1,5 місяця, а до початку торгів залишається 2 тижні. І раптом, який збіг обставин, у свого постачальника такий документ є і вже оформлений.

Зустрічаються варіанти прописування в вимогах до продукції дуже специфічних характеристик, які конкретно вказують на потрібного виробника або постачальника.

Спосіб 3: Маскування тендера від конкурентів під «кишенькового» постачальника

Чиновники спеціально ховають тендер в системі Прозорро. Роблять в ключовому слові замовлення граматичну помилку або дві, розміщують тендер в іншій категорії, називають тендер незрозумілими словами, які безпосередньо не відносяться до предмету закупівлі. Тобто ховають тендер таким чином, щоб пошукові запити і фільтри нормальних компаній не знайшли таку закупівлю. А своєму «кишеньковому» постачальнику дають пряме посилання на цей тендер. У підсумку «кишеньковий» постачальник виграє тендер, так як на ньому і не було конкуренції.

Сума економії в Прозорро.Закупівлі по областям, 1 півріччя 2018 року

Вже стало звичайним явищем, що найбільшу економію державних коштів, при здійсненні закупівель в системі Прозорро показує Київська область. Вона і закупівлі здійснює на найбільшу суму, серед всіх інших областей України.

За перше півріччя 2018 року найбільші показники економії при здійсненні держзакупівель показали: Київська область – 5,9 млрд гривень, Львівська область – 700 млн гривень, Дніпропетровська область – 680 мільйонів гривень.

Цікавий показник відношення загальної суми закупівель до економії коштів по областям. Тут виділяються і ефективно економлять зовсім інші області. І так, трійка лідерів виглядає таким чином: Житомирська область – 16,2%, Тернопільська область – 12,5%, Чернігівська область – 8,8%.

Всього в системі закупівель Прозорро за перше півріччя 2018 року вдалося заощадити близько 12 мільярдів гривень.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман доручив Державній аудиторській службі України перевірити Антимонопольний комітет на предмет штучної затримки державних закупівель. Причиною перевірки стали скарги на роботу АМКУ.

Про це так висловився прем’єр-міністр: «Доручив Главі Госаудітслужби почати ретельний аналіз роботи Антимонопольного комітету в частині супроводу державних закупівель. Впровадження системи ProZorro, на жаль, не вберігає від випадків штучної затримки, оскарження результатів і навіть скасування торгів. Хотів, щоб цей аудит був прозорим, ефективним, жорстким. Для того, щоб ми чітко розібралися, яка ситуація в Антимонопольному комітеті, хто гальмує процеси, хто сприяє неефективній роботі. І далі треба буде підготувати звіт з прізвищами, результатами і повідомити українцям. Публічність додає відповідальності».

На факт проведення майбутньої перевірки діяльності Антимонопольного комітету у зв’язку з держзакупівлями відреагував директор ДП “Прозорро” Василь Задворний. Він так прокоментував ситуацію, що склалася: «АМКУ працює в рамках законодавства. Законом передбачено, що процедура закупівлі зупиняється на 15 днів, поки АМКУ розглядає скаргу. Термін розгляду скарги, скажімо, в Іспанії становить більше 60 днів. Тобто в Україні – в чотири рази швидше».

Дочекаємося результатів перевірки.

За повідомленням прес-релізу ДП “Прозорро”, за останні 10 місяців кількість об’явленних тендерів в системі електронних закупівель зросла з 1 до 2 мільйонів. Це дозволило заощадити близько 51 мільярда гривень державних коштів.

Про це так висловився генеральний директор ДП “Прозорро” Василь Задворний: «За десять місяців кількість оголошених закупівель зросла з одного мільйона до двох. Хороший кількісний показник роботи ProZorro, завдяки якому держава заощадила вже більше 51 мільярда гривень. Щоб зробити Систему ще більш зручною для користувачів, ми постійно її вдосконалюємо».

Через систему ProZorro найбільше робить Київська область (409 тисяч тендерів), на другому місці Дніпропетровська область (193 тисячі тендерів), на третьому Донецька область (147 тисяч тендерів).

Найпопулярнішими закупівлями є будівельні роботи та поточний ремонт, далі йдуть продукти харчування і напої, паливо, нафтопродукти, електроенергія і т.д.

Бажання «освоїти в свою користь» державні гроші практично непереборно в українських чиновників, тому вони винаходять все нові і нові схеми, як би обійти систему електронних закупівель Прозорро.

Ось знову придумали новий варіант, про це так висловився директор департаменту з питань оскарження державних закупівель Антимонопольного комітету України (АМКУ) Роман Коваль: «З моєї точки зору, дроблять закупівлі для ускладнення участі в торгах. Відстеження змін дат проведення аукціонів, оскарження їх по кожному лоту – ускладнюється сам юридичний процес участі».

Штучно збільшується кількість лотів і ускладнюється система участі в торгах, що дозволяє відсіяти «небажані компанії» і створити їм штучні перешкоди. Збільшення кількості лотів веде до збільшення витрат учасників та меншого бажання участі у тендерах.

З ініціативи Президента України Петра Порошенка, планується внесення змін до Закону «Про державні закупівлі», що стосуються допорогових закупівель. У Верховну Раду на розгляд зміни надійдуть найближчим часом. Вони торкнутимуться суми допорогової закупівлі, яку планується зменшити з 200 тисяч гривень, до 50 тисяч гривень.

Про ці зміні так висловився Президент: «У мене викликає обурення, коли один і той же державний замовник за державні кошти робить закупівлю шляхом укладення дев’яти договорів на суму 199 тисяч гривень (кожен). Яка мета? Дуже проста і одна – обійти ProZorro, обійти тендерні ефективні процедури і укласти угоду з кишеньковим постачальником. Тому головна мета, яку має цей законопроект – це зберегти всі позитивні напрацювання ProZorro і не дати зовсім нікому дискредитувати цю систему».

Також зміни можуть торкнутися підвищенню відповідальності учасників торгів, дії яких покликані швидше зірвати торги, ніж здобути перемогу в них.